22 СІЧНЯ- ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ.

    22 січня 1919 року… Цій даті судилося навічно вкарбуватися в історію України величним національним святом – Днем Соборності України. В Універсалі Директорії УНР наголошувалося: «Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

До 100-річчя проголошення Акту Злуки у Великомихайлівській районній дитячій бібліотеці відбувся історичний урок «Соборна мати Україна – одна на всіх, як оберіг». Для читачів бібліотеки корисним став відео-перегляд «На шляху до Соборності України». Для відвідувачів бібліотеки було оформлено тематичну виставку «Україна – соборна, вільна,єдина».

   

НЕЧУЙ ЛЕВИЦЬКИЙ І.С. – УКРАЇНЕЦЬ НА ВСІ ЧАСИ.

Народився 25 листопада 1838 у Стебліві в сім'ї сільського священика. Батько майбутнього класика української літератури був освіченою, прогресивних поглядів людиною, мав велику домашню бібліотеку. На власні гроші організував школу для селян, в якій його син навчився читати і писати.

У 1847 році Іван вступив до Богуславського духовного училища, яке закінчив у 1853 році і в якому викладав.

Після училища вступає до Київської духовної семінарії, яку закінчує у 1859 році.

У 1861 році вступив до Київської духовної академії, яку закінчив у 1865 році.

І. Левицький закінчує академію із званням магістра, однак відмовляється від духовної кар'єри, зволівши викладати російську мову і літературу, історію та географію у Полтавській духовній семінарії, потім у гімназіях Каліша (1866-1867), Седлеця (1867-1872), Кишинева (з 1873).

Помер 2 (15) квітня 1918 року у київській Дегтярівській богадільні (будинку старих), де проживав без нагляду останні дні. Похований на Байковому кладовищі.

Книги :

	Нечуй-Левицький І.С. Запорожці [Текст ] / І.С. Нечуй-Левицький. – Київ: Веселка, 2012. – 140 c. До видання увійшли вибрані твори видатного українського письменника І. С. Нечуя-Левицького (1838-1918) — казка «Запорожці», переклади казок M. Салтикова-Щедріна «Повість про те, як мужик харчував двох генералів» і «Дикий пан», легенда «Скривджені й нескривджені». Добір поданих текстів обумовлений шкільною програмою з української літератури. Розраховане на школярів, вчителів, усіх, хто цікавиться творчістю І. Нечуя-Левицького.
	Нечуй-Левицький І.С.  Кайдашева сім’я і [Текст ] / І.С. Нечуй-Левицький. – Харків: Фоліо, 2011. – 605 c. До книги відомого українського письменника-реаліста Івана Нечуя-Левицького увійшли повісті й оповідання з народного життя («Кайдашева сім’я», «Микола Джеря», «Баба Параска та баба Палажка»), в яких автор створив колоритні постаті з усіх верств населення, а також роман «Хмари», що присвячений темі української інтелігенції і зображує людей широких, прогресивних поглядів, які своєю гуманною просвітницькою діяльністю відкривали народу перспективи нового, вільного і розумного буття.
	Нечуй-Левицький І.С.  Микола Джеря. [Текст] / Іван Семенович Нечуй-Левицький ; сост. О. В. Зав'язкін . - Донецьк : ТОВ ВКФ "БАО", 2014. - 382 с. - Книга “Микола Джеря” – перлина класичної української літератури. Іван Нечуй-Левицький в яскравих фарбах показав нелегке життя селян-кріпаків у другій половині XIX століття. Недаремно ця повість включена в шкільну програму – її потужна ідеологія стосується не тільки минулого України, а й її сьогодення. Головний герой твору – селянин Микола Джеря, який проживає в невеличкому селі на Житомирщині з матір’ю, жінкою та донькою. Він ніколи не міг примиритися з владою панів і постійно заступався за нещасних кріпаків. Не витримавши кріпацької долі, чоловік відправляється на пошуки кращого життя, залишивши свою сім’ю. Він мандрує Україною, пробуючи свої сили в різних ремеслах, та нарешті знаходить спокійне місце в Бессарабії.

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ.

9 листопада Україна відзначає День української писемності та мови. За православним календарем це день вшанування пам’яті преподобного Нестора -літописця. Дослідники вважають, що саме з Нестора - літописця і починається писемна українська мова. Українська мова - це голос нашого народу , його історія , минуле і майбутнє.
Співучою , барвінковою , солов’їною називають її , бо в ній – душа України.
До цієї дати у Великомихайлівській районній дитячій бібліотеці були оформлені книжкові виставки «Рідна мова – душа духовного основа» та «Ти наше диво калинове, прекрасна материнська мова».

БЕЗСМЕРТЯ КОЗАЦЬКОЇ ЗВИТЯГИ

 
До Дня українського козацтва




"Було колись — в Україні Ревіли гармати;
Було колись — запорожці Вміли панувати.
Панували, добували І славу, і волю..."
Т. Шевченко «Іван Підкова»

Цілі століття відділяють сьогоднішні покоління українців від тих часів, коли дзвеніла слава козацька далеко за межами України. Без вороття згасло багато історичних постатей тієї доби. Достеменно не знаємо, де могили козацьких ватажків та славних гетьманів. Змінився світ, іншою стала наша країна. Проте чомусь і сьогодні нас хвилює перебіг давніх подій, поразки і перемоги. Бо це наша історія. Слава нинішньої України пронесена крізь буревії віків, спалахи народної любові до одних та зневаги до інших. Та безперечно одне: чим досконалішим та більш демократичним стає наше суспільство, тим дорожчим бачиться минуле з його славними традиціями та здобутками.

14 жовтня, на свято Покрови Пречистої Богородиці, в нашій державі відзначається День українського козацтва. З давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Запорожці, зокрема, мали на Січі церкву на честь Покрова Пресвятої Богородиці з іконою її Покрова. Окрім того, на свято Покрови в Україні відбувалася Велика рада, яка обирала гетьмана, визначала, як козацтву жити далі. Тому символічно, що це свято встановлене Указом Президента № 966/99 від 07.08.1999 р. припадає саме на цю дату.  

Козаччина завжди була однією з найяскравіших сторінок української історії, на славних прикладах якої виховувалося почуття національної самоповаги багатьох поколінь українців. Козацтво – звитяжна історія і велика гордість нашого народу, душа України, її надія і оберіг. 

Віртуальна виставка "Безсмертя козацької звитяги" познайомить Вас з цією найбільш цікавою сторінкою в історії українського народу - козаччиною.

	Сушинський Б. І. Всесвітня козацька енциклопедія [Текст] / худ. оформлення О. П. Чередниченко. - Одеса: Видавничий дім ЯВФ, 2007. - 570 с. Всесвітня козацька енциклопедія” – це видання, в якому зібрано основні відомості про всесвітній козацький рух, а також про митців, у творчості яких знайшли своє відображення подвиги козацьких звитяжців. Значну частину цього енциклопедичного видання становлять відомості про події та діячів новітнього Козацького Відродження, що започатковувалося після розпаду Радянського Союзу в Україні, Росії та в інших незалежних державах, і які – як і чимало відомостей з давньої козацької історії – вводяться в пострадянський енциклопедично-довідковий обіг уперше.
	Сушинський, Б. І. Козацькі вожді України: Історія України в образах її вождів та полководців XV-XIX ст. [Текст] : історичні есе у 2-х т. Т. 21 / Б. І. Сушинський. - 2-ге доп. вид. - Одеса : ВМВ, 2004. - 584 с. : іл. - (Козацька Україна. Бібліотечна серія). «Козацькі вожді України: Історія України в образах її вождів та полководців XV-XIX ст.» - унікальне видання, в якому подаються історико-літературні есе про відомих, маловідомих, або й зовсім невідомих широкому загалу – всього 205 імен! – військових діячів України, через долю яких пізнаємо мужню, трагічну і, водночас, славну півтисячну історію нашої Вітчизни.
	Загребельний П. А. Я, Богдан (Сповідь у славі) [Текст ]: Роман / худож.-ілюстратор С. Г. Якутович. - Харків: Фоліо, 2002. - 675 с. У романі «Я, Богдан» зображено драматичні події національно-визвольної війни українського народу проти польської шляхти (1654). Епічна масштабність, широта, виразно-полемічний стиль роздумів центральної постаті гетьмана Богдана Хмельницького роблять роман цікавим, динамічним, сповненим непередбачених злетів, оман, суперечностей, через які доля веде головного героя. Твір написано від імені самого Богдана Хмельницького, який оглядає свій життєвий шлях до і після смерті «у славі».
	Чухліб Т.В. Гетьмани України-Русі [Текст ]:. – Донецьк: TOB "ВКФ "БАО", 2012. – 304 с. Історія нашої держави надзвичайно багата на події та героїв. У цьому виданні змальовано тридцять три історичних портрети найбільш відомих володарів гетьманської булави давньої України-Русі. Читач познайомиться зі сповненими пригод і випробувань біографіями козацьких ватажків, дізнається багато цікавих фактів з особистого життя гетьманів, довідається про їхню роль на військовій і політичній арені. Автор книги – відомий вітчизняний історик – спирається у своїй праці на оригінальні архівні документи, враховуючи останні досягнення вітчизняної та зарубіжної історичної науки. Адресовано широкому читацькому загалу
	Павло Халебський. Україна – земля козаків. – К.: ТОВ ВП “Ярославів Вал”, 2009. – /Подорожній щоденник/. Ця книга мала би стати настільною для кожного українця. Це – чи не найцікавіша та найяскравіша пам`ятка з історії нашої України, перші сторінки якої написано 350 років тому. Це та частина подорожнього щоденника Павла Халебського, де описувалася незалежна Українська Річ Посполита, тобто Українська Народна Республіка, збудована христолюбивим і хоробрим гетьманом Хмельницьким. Фахівці називають українську частину подорожніх реляцій Павла Халебського найдокладнішим і найприхильнішим свідченням чужинців про Україну середини XVII століття, коли увесь світ, затамувавши подих, стежив, як народжується в Європі Козацька Держава.

14 жовтня відзначається  День захисника України та День  українського козацтва. З нагоди цього свята, у Великомихайлівській районній дитячій бібліотеці діє 

виставка – хроніка «За Україну, за її волю, за честь,

 за славу, за народ».

Запрошуємо читачів до нашої бібліотеки, чекаємо на Вас !