НЕЧУЙ ЛЕВИЦЬКИЙ І.С. – УКРАЇНЕЦЬ НА ВСІ ЧАСИ.

Народився 25 листопада 1838 у Стебліві в сім'ї сільського священика. Батько майбутнього класика української літератури був освіченою, прогресивних поглядів людиною, мав велику домашню бібліотеку. На власні гроші організував школу для селян, в якій його син навчився читати і писати.

У 1847 році Іван вступив до Богуславського духовного училища, яке закінчив у 1853 році і в якому викладав.

Після училища вступає до Київської духовної семінарії, яку закінчує у 1859 році.

У 1861 році вступив до Київської духовної академії, яку закінчив у 1865 році.

І. Левицький закінчує академію із званням магістра, однак відмовляється від духовної кар'єри, зволівши викладати російську мову і літературу, історію та географію у Полтавській духовній семінарії, потім у гімназіях Каліша (1866-1867), Седлеця (1867-1872), Кишинева (з 1873).

Помер 2 (15) квітня 1918 року у київській Дегтярівській богадільні (будинку старих), де проживав без нагляду останні дні. Похований на Байковому кладовищі.

Книги :

	Нечуй-Левицький І.С. Запорожці [Текст ] / І.С. Нечуй-Левицький. – Київ: Веселка, 2012. – 140 c. До видання увійшли вибрані твори видатного українського письменника І. С. Нечуя-Левицького (1838-1918) — казка «Запорожці», переклади казок M. Салтикова-Щедріна «Повість про те, як мужик харчував двох генералів» і «Дикий пан», легенда «Скривджені й нескривджені». Добір поданих текстів обумовлений шкільною програмою з української літератури. Розраховане на школярів, вчителів, усіх, хто цікавиться творчістю І. Нечуя-Левицького.
	Нечуй-Левицький І.С.  Кайдашева сім’я і [Текст ] / І.С. Нечуй-Левицький. – Харків: Фоліо, 2011. – 605 c. До книги відомого українського письменника-реаліста Івана Нечуя-Левицького увійшли повісті й оповідання з народного життя («Кайдашева сім’я», «Микола Джеря», «Баба Параска та баба Палажка»), в яких автор створив колоритні постаті з усіх верств населення, а також роман «Хмари», що присвячений темі української інтелігенції і зображує людей широких, прогресивних поглядів, які своєю гуманною просвітницькою діяльністю відкривали народу перспективи нового, вільного і розумного буття.
	Нечуй-Левицький І.С.  Микола Джеря. [Текст] / Іван Семенович Нечуй-Левицький ; сост. О. В. Зав'язкін . - Донецьк : ТОВ ВКФ "БАО", 2014. - 382 с. - Книга “Микола Джеря” – перлина класичної української літератури. Іван Нечуй-Левицький в яскравих фарбах показав нелегке життя селян-кріпаків у другій половині XIX століття. Недаремно ця повість включена в шкільну програму – її потужна ідеологія стосується не тільки минулого України, а й її сьогодення. Головний герой твору – селянин Микола Джеря, який проживає в невеличкому селі на Житомирщині з матір’ю, жінкою та донькою. Він ніколи не міг примиритися з владою панів і постійно заступався за нещасних кріпаків. Не витримавши кріпацької долі, чоловік відправляється на пошуки кращого життя, залишивши свою сім’ю. Він мандрує Україною, пробуючи свої сили в різних ремеслах, та нарешті знаходить спокійне місце в Бессарабії.