ЛЕГЕНДАРНА МАРУСЯ ЧУРАЙ.

Ця дівчина не просто так, Маруся.

Це - голос наш.

Це - пісня.

Це - душа.

Ліна Костенко.

Цьогоріч виповнюється 400 років від дня народження Марусі Чурай, легендарної української народної співачки та поетеси. В нашій бібліотеці до цієї дати для наших читачів оформлено тематичну виставку «ЛЕГЕНДАРНА МАРУСЯ ЧУРАЙ». На ній представлені матеріали про життя та творчість легендарної дівчини. Доля Марусі Чурай хвилювала багатьох митців, її образ став однією з драматичних сторінок української історії часів Козаччини. Її пісні неповторної краси будили в людях мужність у боротьбі за народну волю, а своєю ліричністю зворушували душу й серце і стали пісенним символом України. За легендою, дівчина віршувала і наспівувала навіть у звичайних розмовах, і її рядки вмить підхоплювали інші – так вона стала знаною не лише на Полтавщині, а по всій Україні.

До наших днів дійшло близько двадцяти її пісень. Серед них: «Віють вітри»; «Ой не ходи, Грицю»; «Грицю, Грицю, до роботи»; «Засвіт встали козаченьки»; «Котилися вози з гори»; «На городі верба рясна»; «Зелений барвіночку»; «Сидить голуб на березі» та інші. Вони дуже популярні та звучать в обробках різних композиторів.

Марусі Чурай присвячено чимало літературних творів, зокрема балада Левка Боровиковського «Чарівниця», драма Михайла Старицького «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», драматична поема Любові Забашти «Дівчина з легенди», драма Володимира Самійленка «Маруся Чураївна», повість Ольги Кобилянської «В неділю рано зілля копала», але найвідомішим з них став історичний роман у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко.