Свято до дня матері  "Для тебе матусю рідненька, віночок з барвінку сплету"

23 травня бібліотекарем відділу 1-4 класів  Великомихайлівської районної дитячої бібліотеки Неверською Вікторією Валентинівною проведено свято присвячене дню матері. На святі були присутні учні 1 - Б класу Великомихайлівського НВК з класоводом Балакан Р. Ю. та матусі і бабусі учнів. Під час заходу звучало дуже багато гарних слів про матусь і бабусь, звучали пісні у виконанні першокласників, маленькі читачі привітали матерів віршиками. Наприкінці свята діти дарували матусям квіти.

сценарій заходу

                            Сценарій до Дня матері

«Для тебе матусю рідненька віночок з барвінку сплету»

МЕТА: відроджувати традиції українського народу, виховувати любов, повагу до берегині роду – матері, встановити тісні зв’язки між сім’єю – дітьми –  бібліотекою.

     Ведуча 1. День Матері відзначається у травні, бо це місяць Пречистої Діви Марії, яка благословила у хресну путь свого сина – спасителя людства. До Матері Божої звертаються християни, просячи заступництва та допомоги. У травні, коли природа – мати виряджає свою доню – землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя, праці і радості, люди висловлюють подяку материнській самопожертві і відзначають День Матері.

Ведуча 2. Уперше організувала День матері американка із Філадельфії Анна Джервіс у 1910р. Після Першої світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, Чехословаччині. Серед української громади День матері уперше провів Союз українок Канади у 1928р. Наступного року це свято відзначалось уже у Львові. Ініціатором урочистостей була редактор тижневика «Жіноча доля» Олена Кісилевська. Відтоді в другу неділю травня День матері відзначали дуже широко по всій Галичині.  

Ведуча 1  . У них черпаємо скарби народної мудрості, наснагу, сподівання на кращу долю рідного народу. З 1990 р. завдяки зусиллям громадянських організацій, зокрема Союзу українок, осередків Товариства української мови «Просвіта», Свято матері повернулося на землю України.

Ведуча 1.  Найдорожчою людиною у нашому житті завжди була, є і буде мама. Із нею ми відкрили для себе світ. Перші кроки зроблено, тримаючись за мамині надійні руки. Перша пісня – мамина. Першу іграшку подала мама і перша порада теж мамина. Наша мама найдорожча, найкраща і єдина. Мама ласкава, ніжна і добра. Вона завжди поруч.

(Звучить уривок із пісні «Ласкаво просимо»).

УЧЕНИЦЯ.

Найкращі квіти хочеться в цей день принести вам,                     
Найкращі всі слова, щоб більше линуло в житті пісень,                                               І лиш весна в душі цвіла.

 Хай радість осяває будні й свята,   хай святістю зориться доброта.                  
  І щастя вам великого й багато на довгі – довгі сонячні літа.

Ведуча 2 .

Найніжніші, найсокровенніші, найкращі слова ми беремо у своїй душі для мами. Ще у древні часи головним божеством була Берегиня – жінка, мати, яка оберігає свій рід, добробут сім’ї і народу. Людство існує тому, що існує материнська любов.

УЧЕНЬ.

За все, що маю , дякую тобі, за все, що маю і що буду мати.                    
Ночами сняться зорі голубі і вишні білі на причілку хати.

 УЧЕНЬ.

Нехай світанок цим весняним святом над цілим світом зоряно цвіте,              
хай сяє сонцем в серці слово – мати, таке незгасне, вічне і святе!

ВСІ (разом).

І я спішу подякувать тобі  за все, що маю і що буду мати!

 УЧЕНЬ.

Я тобі, матусю,  Розкажу ще казку,  подарую квіти й найніжнішу ласку.

УЧЕНИЦЯ.

Рідную матусю   до серця пригорну,   Бо найбільше в світі   маму я люблю!

І-й учень. Чоловік стає на коліна тільки в трьох випадках: щоб напитись із джерела, зірвати квітку для коханої і щоб вклонитися матері.

І я низько вклоняюся вам, тому що ви – жінки. Це ваші руки дають нове життя, це безсонні ночі роблять із безпорадних крикунів справжніх дівчаток і безстрашних хлопців. Це ваше велике терпіння, ваші руки і ваші серця виховують із дівчаток і хлопчаків прекрасних і благородних дівчаток і юнаків. Це ваші турботи , ваш труд, ваша любов благословляють їх на подвиги в ім’я життя на землі.

2 –й учень. Слово «мама» приходить на вуста промінцем маминої усмішки і ласкавість її очей. Листочком вишні та світлинкою сонця, пелюсткою квітки і радістю веселки, теплою лагідністю і вечірньою молитвою.

(Звучить уривок із пісні «Душі криниця»).

   учень.

Мамо, мамо, ніжна моя нене,  усмішка твоя – як сонце те,                       
Квіти квітнуть, листячко зелене,- Яке щастя! Все навкруг цвіте!

2 –й учень.

Мамо, мамо, що мені ще треба? Хай живе у серці й не згаса                  
Колискова пісня й просинь неба, і твоя нев’януча краса…

    пісня «Мамине серце»).

 МОЛИТВА ЗА МАТІР

  учень.

У мене – найкраща матуся,                                                                                           За неї до Тебе, Пречиста, молюся.                                                       
Молюся устами, молюся серденьком                                                                                            
До Тебе, Небесна Ісусова Ненько.

  учениця.

Благаю у тебе від серця сльозами                                                
Опіки та ласки для любої мами.
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,                                                                   
Щоб дні їй минали без смутку і болю.

 учень.

Рятуй від недуги матусеньку милу,                                                                   
Даруй їй здоров’я, рукам даруй силу,                                                        
Щоб діток зростила і вивела в люди,                                                                             Щоб ними раділа й пишалась усюди.

  учениця.

За це ми складаєм в молитві долоні.                                                  
До тебе, Царице, на сонячнім троні.

   (Звучить пісня П.Дворського «Мама Марія»).

   Ведуча 1. Народ склав багато прислів’їв і приказок про матусю. Ось деякі з них.

* Дитина плаче, а матері боляче.

*У дитини пальчик заболить, а в матері – серце.

*Рідна мати високо замахує та помалу б’є.

*Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде та скоро розтане.

* Мене мати увесь вік дурила: казала битиму, а не била.

* Мати однією рукою б’є, а другою – голубить.

*Доти ягнята скачуть, доки матір бачать.

*На сонці тепло, а біля матері добре.

*Нема того краму, щоб купити маму.

Ведуча 2.  Легенда  ЯК МАТИ СТАЛА ЗОЗУЛЕЮ

Були собі чоловік і жінка і мали четверо дітей. Жили вони з риболовлі. Якось чоловік застудився і помер. Жінка сама ловила рибу і годувала дітей. Та незабаром і вона застудилась і злягла хвора. Лежить у постелі, а дітей і немає чим годувати. Вже й у неї пересохло в горлі, мовила тихо до дітей:
— Діточки, діточки, подайте мені води. Бо не дам собі ради, щоб підвестися самій, а пити так хочеться.
— Нема в хаті води,— одказують діти.
— Візьміть глечик,— каже мати,— підіть до річки та й наберіть води.
Одізвався старший хлопець:
— Я не маю чобіт, нехай іде сестра.
Мати до дочки:
— Піди, доню, принеси мені води.
— Я не маю хустки завинутися. Нехай іде менший.
Просить мати меншого сина:
— Піди, Івасику, принеси мені водички.
— Я не маю в що вдягнутися,— одказує той.
Так ніхто і не приніс хворій матері води.
Пішли діти надвір, граються, а мати в хаті ледве-ледве підводиться з ліжка, обростає пір'ям. А найменший хлопчина саме вбіг у хату, бачить -- мати вже стає зозулею, став гукaти до брата і сестрички:
-- Наша мати стає зозулькою, хоче одлетіти од нас. Скоренько біжімо по воду для неї.
Схватили діти хто що: глечик, кружечку, відро. Всі побігли до річки, набрали води і кричать навперебій:
— Мамочко, мамочко, пий воду.
А мати вже вся обросла пір’ям, стала зозулькою, одлітає од хати:
— Ку-ку, ку-ку... Пі-зно, ді-ти, пі-зно... Ку-ку, ку-ку…
І стала одлітати. А діти за нею бігли, бігли, збиваючи по грудах ноги до крові. І до цих пір у лісах, на полянах стелиться мох з червоними краплинами: то, кажуть, ті краплини крові, що стікали отоді з ніг дитячих.
А мати назавжди одцуралася рідних дітей і донині літає зозулею.

Ведуча 1. Діти ви прожили лише маленьку часточку життя, і, йдучи самостійно в цей бурхливий розквітлий вир, повинні взяти із собою тільки все добре, людське, яке не заплямували ваші бабусі, матері, адже людина повинна знати, звідки вона пішла в життя. Вона не має права бути безбатченком , мати черству душу, бо черствість породжує зло, неприязнь, біду.

Ведуча 2.  Шануйте  наших матусь – так велить Книга Книг – Біблія. Шанування матусь – один із найсвятіших обов’язків людини, оскільки діти завжди в неоплатному боргу перед матусями.

У всіх піснях і закликаннях бачимо матір і порівнюємо її із зорею – образом незгасним, немеркнучим. Зорею, що світить звідусіль, з усіх доріг і відстаней. Адже тільки мати була, є і залишається для нас живим символом рідного дому, рідної землі.

 учениця.

З роси, з води - на добру сотню літ                                                         
Людського щастя, благ людських по вінця,                                 
Здоров’я шлем міцного, як граніт,                                                       
Щоб теплих весен сонячні промінця                                               
Будили в серці ніжні почуття.

  учень.

Ми раді, матусі, вас привітати.                                                                           
Щастя й здоров’я в житті побажати,                                                                           Мирного неба і ясного сонця, -                                                                                   Хай щедро й ласкаво вам світить в віконце.

  учень.

Хай злагода й мир будуть у вас на порі,                                           
А лихо нехай обминає поріг!                                                                                 
Хай діти й онуки шанують завжди,                                                               
А доля вам щедрі дарує плоди.

  учень.

І то не біда – якщо сивина,-                                                                  
Усмішки красу не затьмарить вона.                                                    
Бажаєм удачі, добра і тепла,                                                            
 Незгоди людські хай не чинять вам зла,

  учень.

І тільки все добре в житті щоб велося,                                                      
Хай збудеться все, що іще не збулося!                                                  
Як сонце на небі щоденно сіяє,                                                                 
Так щастя в житті вашім хай розцвітає!

  учень.

Як вода джерельна, будьте ви здорові,                                                      
Хай сміються очі, не хмуряться брови,                                                        
Хай живуть у серці почуття високі,                                                              
Хай вам дарує доля.

УСІ. СТО ЩАСЛИВИХ РОКІВ!

ВСІ (разом).

І я спішу подякувати тобі      За все, що маю і що буду мати!