До Міжнародного дня рідної мови в РДБ проведено літературну світлицю з учнями 3-Б та 6- Б класів

Українська мова – наш скарб

( до міжнародного дня рідної мови)

Літературна світлиця

Ведуча 1.Ми зустрілися з вами  напередодні   Міжнародного дня  рідної мови яке ми святкується 21 лютого.  Це свято української мови – одне із найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися наш народ.

Учень.

Коли ти плекаєш слово,
Мов струна, воно бринить.
Калиново, барвінково
Рідна мова пломенить.
Коли мовиш, як належить –
Слово чисте, як роса…
І від тебе теж залежить
Мови рідної краса.

Учень:

 Мова кожного народу

 Неповторна і своя;

 В ній гримлять громи в негоду,

 В тиші - трелі солов'я.

 На своїй природній мові

 І потоки гомонять,

 Зелен - клени у діброві

 По - кленовому шумлять.

Учень:

 Солов'їну, барвінкову.

 Колосисту - навіки

 Українську рідну мову

 В дар дали мені батьки.

 Берегти її, плекати

 Буду всюди й повсякчас,

 Бо ж єдина - так, як мати.

 Мова кожного із нас.

Ведуча 2: - Мова – це велике досягнення людства. Українська мова - це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов'їна. Наша мова прекрасна і барвиста, наче дощова веселка. Не можна ходити по рідній землі, не зачаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою.

Учень:

 По-своєму кожна

 Пташина співає,

 По-своєму кожен

 Народ розмовляє.

 У мене й народу  мого

 Українська є мова чудова,

 Своя, материнська.

 

Учень:

  По світу її,

 Як святиню, нестиму

 Допоки живу,

 В чистоті берегтиму,

 З Любов’ю сердечною,

 Вірністю сина.

 Ця мова для мене,

 Як мати, єдина

Учень:

 Мова рідна,слово рідне,

 Хто вас забуває,

 Той у грудях не серденько,

 Тільки камінь має.

 Як ту мову можна забути,

 Котрою учила.

 Нас всіх ненька говорити,

 Ненька наша мила?

Ведуча 1 : - Кожному у дар Божий дана мова. Всі живі створіння на Землі спілкуються між собою: одні - мовою жестів, інші - мовою звуків. Лише нам, людям, найдосконалішим із мешканців Землі, було даровано можливість спілкуватися за допомогою мови. Саме завдяки їй ми можемо порозумітися, переказати свої почуття, переживання. За допомогою мови ми бережемо свою історію, передаємо нащадкам неоціненні скарби свого минулого і сучасного.

РІДНА МОВА

 Сію дитині

 В серденько ласку.

 Сійся-родися

 Ніжне «будь ласка»,

 Вдячне «спасибі»,

 «Вибач» тремтливе, —

 Слово у серці —

 Як зернятко в ниві.

 «Доброго ранку!»,

 «Світлої днини!» —

 Щедро даруй ти

 Людям, дитино!

 Мова барвиста,

 Мова багата,

 Рідна і тепла,

 Як батьківська хата.

Ведуча 2: Рідною мовою належить вважати мову своєї нації,мову предків,яка пов’язує людину з її народом,з попередніми поколіннями,їх духовними надбаннями. Ми повинні передати рідну мову наступним поколінням. Обов’язок кожної людини знати,берегти мову,історію,культуру. Тоді ми будемо гідними синами і дочками свого народу.

   Учень:

               РІДНА МОВА

 Велична, щедра і прекрасна мова,

 Прозора й чиста, як гірська вода, —

 То України мова барвінкова, —

 Така багата й вічно молода.

 Вона, як ніжна пісня колискова,

 Заходить в серце й душу з ранніх літ,

 Ця мова, наче пташка світанкова,

 Що гордо лине в свій стрімкий політ.

Ведуча1.  Ось як говорили про мову видатні люди:

1.     «Той,хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе».

                                                                                                            Олесь Гончар

2.     Мова – коштовний скарб народу.

                                                                                                              Іван Франко

3.     Мова – це доля нашого народу,і вона залежить від того,як ревно ми всі плекатимемо її.

                                                                                                                Олесь Гончар

4.     Як парость виноградної лози, плекайте мову.

                                                                                                        Максим Рильський

5.     Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос більш нічого, а серце б’ється – ожива, як їх почує!...

                                                                                                            Тарас Шевченко

Ведуча 2 : Україна - золота чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою любов до краю, де народилися і живуть. Дуже гарні українські свята, звичаї та обряди, які завжди супроводжуються чудовими мелодійними піснями. А чи знаєте в звідки пісня взялась в Україні?

Легенда про пісню.

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну і порядок, діти Росії — владність, Польщі — здатність до торгівлі, італійці отримали хист до музики...

 Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дитину. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калини.

 —Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.

 —Я - Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються із вдів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

 —Чого ж ти не підійшла до мене скоріш? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?

 Дівчина хотіла вже піти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

 - Є у мене національний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це пісня.

 Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притисла його до серця. Вклонилась низенько Всевишньому, і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ. З тих пір і дивує весь світ українська пісня.

 (Звучить пісня «Це моя Україна».)

Ведуча 1 :  Українська мова поряд з італійською, іспанською — одна з наймелодійніших і наймилозвучніших у світі. Нею можна висловити найрізноманітніші людські почуття, написати найскладніші наукові праці, її можна чудово використовувати на рівні міжнародних відносин.

  Учень.

У рідній мові кожне слово

Значиме, світле, чарівне.

Звучить знайомо і чудово

І заворожує мене.

І світ таким близьким здається,

Уся природа ожива.

І навіть сонечко сміється,

Як рідні зазвучать слова.

Ведуча 2 :Наша мова сягає своїм корінням у глибоке минуле. Ще в ХV-ХVІІ ст. судове й державне листування велося українською мовою. Українську мову можна почути в Канаді, Великобританії, Мексиці, Німеччині, Аргентині, Венесуелі, Парагваї, Греції, Китаї (близько 40 країнах світу). Історію, географію, літературу та мову України вивчають у 28 коледжах та університетах США.

 Учень:

  Любіть рідну мову.

 Мова – краса спілкування,

 Мова – як сонце ясне,

 Мова – то предків надбання,

 Мова – багатство моє.

 Мова – то чиста криниця,

 Де б’є,мов сльоза джерело,

 Мова – це наша світлиця,

 Вона як добірне зерно.

 Мова – державна перлина,

 Нею завжди дорожіть:

 Без мови немає країни –

 Мову,як матір, любіть.

Ведуча 1 : — Любов українського народу до своєї мови знайшла відображення у загадках, прислів'ях, приказках про рідну мову.

                                                    (Загадки про мову).

 Злита з хвостиком ця крапка,

 Невелика, власне, лапка.

 Робить паузу, всім знайома.

 Як вона зоветься?

 (КОМА)

 Він після речення, цитати

 Вмостився, схожий на гачок

 Всіх нас примушує питати

 А сам ні пари з вуст — мовчок.

 (ЗНАК ПИТАННЯ)

 Що за знак - стрункий як спис.

 Він над крапкою завис.

 Спонука до поклику,

 Хто ж бо він?

 (ЗНАК ОКЛИКУ)

Вони для речення багато важать:

турботливо обнімуть, як дружки,

і вставлені слова й цитату вкажуть,

Давайте ж назовем їх. Це -

   ( Дужки)

Хоч в усній мові нас немає,

а на папері мовчимо,

та все, що ти читаєш, друже,

сприймати правильно вчимо.                                  

Хто ми?                                

( Розділові знаки)

Я такий же, як знак розділовий,

і відомий шкільній дітворі.

Та в словах української мови

я пишусь не внизу, а вгорі.

Спробуй лиш написати ім'я -

зразу стану потрібним і я.( Апостроф )

Ведуча 2 : А тепер пригадаємо прислів’я та приказки про мову.

ü Не питай, що за людина, а послухай її мову.

ü Краса людини в її слові.

ü Ласкаве слово, що весняний день

ü Слово не стріла, а глибоко ранить.

ü Слово – не полова, а язик – не помело.

ü Гостре словечко коле сердечко.

ü Пізнаєш з мови, хто якої голови.

ü Не хочеш почути поганих і дурних слів, сам їх не говори.

ü Хто говорить, що хоче, той почує те, чого не хоче.

ü Добре слово багато важить.

ü Мова – сховище думки.

ü Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

                         

                           Як парость виноградної лози,
                          Плекайте мову.
                          Пильно й ненастанно.
                          Політь бур'ян. Чистіша від сльози
                          Вона хай буде. Вірно і слухняно
                          Нехай вона щоразу служить вам.
                          Хоч і живе своїм живим життям.
                          Прислухайтесь, як океан співає —
                          Народ говорить.
                                                                            

 

 М. Рильський

Ведуча1. : - Ось і підійшло до кінця наше свято. Перш за все я хотіла б подякувати вам, дорогі діти, за те, що ви так гарно підготувалися до цього свята. І хотілося б, щоб від сьогоднішнього дня ви залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови, щоб ви завжди пам'ятали, про те багатство, яке є у кожного з нас, і багатство це - наша рідна мова.

Учасники заходу

                                                      

 Активні учасники заходу

 Учасники заходу розглядають книжкову виставку

"Мова - душа народу"